Пояснювальна записка

[tanja80]

Чому я не розмовляю українською, а також англійською та німецькою?
Тому що я перфекціоністка і не хочу бекати та мекати. Я дуже люблю рідну мову, але моя вимова дуже русифікована, та й словниковий запас обмежений, а багатьох українських справжніх слів, а не кальок з російської, я взагалі не знаю.

Нащо я пишу цього поста?
Тому що багато моїх російськомовних жж-френдів раптом із національної самосвідомості вирішили вживати українську, та таку куценьку та обмежену, що аж соромно. І допомогти їм не можна, це неввічливо, і читати сумно.

Я християнка, православна за хрещенням, але мені дуже не подобаються зовнішні прояви віри. Ті прояви, які лише зовнішні, без глибинного змісту. Постувати, тому що піст, причому без духовного посту, лише їстівний, хіба це піст? Причащатися та сповідатися, бо модно. Таскати дітей до церкви та згадувати чорта вдома. Не працювати на своєму городі, не прати, тому що церковне свято, але не звернутися жодного разу до бога в цей день.

Так само і з мовою- нащо на люди вживати українську? Для підкреслення своєї українськості? Я знаю, ким я є всередині, мені ця показуха не потрібна.
Отже, хоча я пишу російською, я теж українка, бендерівка та за єдину країну. Але ганьбитися не хочу, тому і надалі в моєму затишному жж, в моїй хатинці, буду вживати мою першу мову- російську. А коли вже переїду до україномовного середовища, то звісно почну розмовляти українською, так само як вживала б англійську, якщо б переїхала до США, або німецьку, якщо б потрапила до Німеччини. А якщо б була у Польщі, то намагалася б хоч трохи вживати польську. А у своєму  блозі писала б російською, бо це моя перша, матусина мова, я нею мислю.
Мова ні в чому не винна, як не винні прості люди з однієї та другої держави.

А ще я ненавиджу суржик. Будьте ласкаві, якщо ви вже стали такі щирі українці, так вживайте її вірно, користуйтесь словниками, кожне слово перевіряйте, поки не станете відчувати, що мова ваша чиста й правильна.
Я часто буваю у селах Харківщини та Полтавщини, коли приїжджаю у гості до родичів. І найбільше мене дратує суржик, яким розмовляють там, та ще й хизуються тим, що в них українська справжня мова, особливо це люблять казати на Полтавщині, бо Шевченко звідти, та ще й за основу української мови нібито було взято полтавську вимову. Але ж не той страшенний суржик!! Ось чому нашій країні потрібні дві, обов'язкові до вивчення, державні мови- тоді не буде розбрату і суперечок, як зараз.

І ще, якщо ви побачили в моїй українській мові помилку, не стидайтеся вказати мені на неї, я буду вдячна!

Comments

[elisapeyron.livejournal.com]

мова - це засіб спілкування, а не ікона на яку треба молитися. без щоденного застосування мова біднішає. завжди треба з чогось починати. при вивченні англійскої ніхто не чекає від людини універсітетського рівня для того, щоб почати спілкуватися в побуті.
тому я вважаю що все вижесказане в топіку - банальний побутовий снобізм.
люди хочуть спілкуватися українською - це ж круто! нащо їх зразу засуджувати? мені нещодавно подруга зізналася що "хочетцо і колетцо", тільки через кілька годин я відчула що вона розслабилася і перестала зважати на "русизми".
хочешь спілкуватися російською - це добре. але нащо засуджувати тих хто нарешті вирішив вивчити рідну мову. я такими людьми дуже пишаюся. мої батьки вперше заговорили українською мовою в 60 років! але мене віддали в український садок в 3. і саме тому що вони ЗАМИСЛИЛИСЯ над цим, я можу вільно спілкуватися рідною мовою. тепер я хочу зробити те саме для своїх дітей. а без вживання мови вона сама собою не з'являється.

[elisapeyron.livejournal.com]

* англійскої = англійсЬкої
* вижесказане = вищесказане
* хочешь = хочеш

але, як на мене, кожне слово перевіряти зайве.

[tanja80.livejournal.com]

Це не снобізм, а наболіле од брехні та показухи. Я ж тебе не засуджую, я виказую мої думки.

Я буду перевіряти кожне слово.

[elisapeyron.livejournal.com]

"Я буду перевіряти кожне слово." як на мене та сама показуха але в інший напрям =)
але твоя правда, то твоя справа. вибач.

[tanja80.livejournal.com]

Я і російські записи перевіряю. То не показуха. Але бити по грудях і доводити, що я маю рацію і лише я- не буду.

Я бачу показуху в одному, а ти в іншому. Я поважаю твоє, а ти - моє.

[elisapeyron.livejournal.com]

у мене встановленний російський словник, а от українською я пишу по-живому =)
попрошу чоловіка встановити перевірку орфографії і також стану вся з себе поважна пані.

а взагалі, я не хочу сперичатися. не на часі воно. хоча якщо буде референдум за другу державну російську - буду проти. дуже-дуже, сильно-сильно. і зроблю все, щоб таких як я почули. бо я цього ніколи не прийму так, як не приймала Яника у владі. до першого непорозуміння, а тоді снова запалають покришки. не треба чипати мову!

але шось я разійшлася... пробач. піду я звідси краще =)

[tanja80.livejournal.com]

Зря. Если б приняли двуязычие, то и Восток сидел бы тише и спокойней. И западных кандидатов не боялись бы.

[elisapeyron.livejournal.com]

да пошел это восток в сраку. 10 лет к ним прислушивались, они привели к власти вора и убийцу и еще им на уступки? последнее им отдать? язык, культуру? счаз! мало им дотаций из бюджета.

[tanja80.livejournal.com]

Мы, кстати, тоже на Востоке...

Не я привела Я. на кресло, я была против.
Не Харьков пользуется дотациями.
Не хотим мы убивать украинскую культуру, зря ты так. Прямо как русские сейчас всех украинцев бендеровцами называют, а ты весь восток обозвала. Зря. Без разбору, без внимания.

[elisapeyron.livejournal.com]

просто высказала мнение, как и ты коментами выше. просто у каждого свои священные коровы. для тебя язык фигня, для меня нет.

[mama-irina.livejournal.com]

Дивно що ти написала такого поста, невже так дiстали? У власнiй хатi - ти господиня. Якi правила встановиш, таких усi мають дотримуватися. Чи не так?
Хм, у мене теж "правило" - на якiй мовi кажуть до мене чи написано, на такiй вiдповiдатиму.)) Тож, як не проти, поспiлкуэмося так? (не встановлена укр лiтерацiя на компi)

[tanja80.livejournal.com]

Тобі як краще?

Мені неоднозначно. Но одному компі(моєму) 4 мови, якими я спілкуюся, а на другому(чоловіка)- лише дві.

[mama-irina.livejournal.com]

Саме як я написала - як до мене, так i я.))

Не зрозумiла - що тобi неоднозначно?

[tanja80.livejournal.com]

С одной стороны я могу на обоих языках, а с другой стороны- это зависит от того за каким компом сижу в данный момент.

[mama-irina.livejournal.com]

ясно

[elisapeyron.livejournal.com]

*полтавсЬка вимова
*стидайтеся = соромитися мається на увазі? =)

[tanja80.livejournal.com]

Дякую, прогавила.

Саме це і маю на увазі, у вас так не кажуть?

[elisapeyron.livejournal.com]

кажуть, але зазвичай самє "селюки" =)

[tanja80.livejournal.com]

Це скоріше калька від "стыдиться", яка, до речі, дуже часто вживається на ТБ.

[elisapeyron.livejournal.com]

я ж не дивлюся ТБ =)

[tanja80.livejournal.com]

А для мене це найбільше україномовне середовище в моєму оточенні.

[palasiun.livejournal.com]

Здається (за словником не перевіряла) пост - це стаття, написана у ЖЖ, а церковний - піст.
Чим користуєшся, те і вдосконалюєш. Добре, що є вибір. Гірше, коли нема.

[tanja80.livejournal.com]

Точно, піст!

[zilljachko.livejournal.com]

А мені подобається слово стидатися, навіть встидатися:) І, зазвичай, селюки непогано розмовляють. Я сама селючка, мені за селюків образливо:)) А от замість "таскати" сказала б "тягати". Загалом твоя українська дуже гарна.

[tanja80.livejournal.com]

Наверное, западные селюки говорят красивее, а у наших дикий суржик.

[zilljachko.livejournal.com]

Залежно, в якому селі. Буває, розмовляють на такому діалекті, не все і зрозумієш.
В Києві помітила, що люди розмовляють спотвореною російською. я не знавець, але часом різало слух отаке:"У меня на душе стали кошки шкребсти" - врызалось у пам*ять.

[queen-ka.livejournal.com]

у Києві, на щастя, все більше чути гарну літературну українську мову, але не без суржу, на жаль

[queen-ka.livejournal.com]

Тань, согласна почти со всем.

[ydona.livejournal.com]

Не понимаю ни слова. Но самое важное поняла. Жаль. Пока, Таня!

[tanja80.livejournal.com]

Смысл в том, что я буду свой жж и дальше вести на русском. А ты что подумала? Почему прощаешься?

[galy4anka.livejournal.com]

З одного боку я Вас розумію, з іншого - трохи не погоджуюсь. Я вважаю, що якщо є бажання, то можна звернути гори. Не судіть усіх, хто перейшов на українську і робить це не дуже вдало. А може це їхні перші кроки. Звичайно спершу буде купа помилок, буде масса російських слів в перемішку з українськими, буде загальмоване мислення, але це процес навчання, як і катання на велосипеді чи автомобілі. Людині потрібно здобути навики спілкування незвичною для себе мовою, це буде важко, але це потрібно робити кожен день. І від того, що її будуть засуджувати чи насміхатись, їй легше не стане. Давайте підтримаємо тих людей, які хочуть справді розмовляти українською!

[galy4anka.livejournal.com]

Я згодна, що зараз є чимало людей, які роблять це показово і давайте не будемо звертати на них увагу. Розкажу Вам приклад свого чоловіка. Він киянин і як більшість киян, спілкувався російською. Але коли його вперше відправили у відрядження у Львів, то він просто закохався у живу українську мову. Саме живу, не літературну, не показову (як вживає Ганна Герман), а таку, якою радіють і сумують, якою підтримують, якою зізнаються у коханні. І знаєте що робив мій майбутній тоді ще чоловік? Він ходив на ринок, бо там багато людей і там він вслухався в мову.Він буквально ходив за людьми і слухав, слухав, слухав. Ось тоді він усвідомив одну важливу річ, він хотів, щоб його дітки зустрічали його з роботи зі словами "татку", а не "папа". А для того, йому самому потрібно було досконало володіти українською. І він вирішує з того дня розмовляти лише українською, як би важко не було. А було важко. Спершу в сім"ї, бо мама і брат його не підтримали, навіть кепкували з нього. Потім з друзями, які вважали що він займається показухою.
На роботі теж було не легко, але там він більше спілкувався англійською. І знаєте його наполегливість дала результат. Зараз мама і брат розмовляють українською, друзі, саме завдяки йому, почали поступово переходити на українську. Хіба це не заохочує?
А ще чоловік вирішив, що його дружина обов"язково має бути україномовна і бажано львів"янка. Так він знайшов мене :)
Я не скажу, що зараз (а відтоді минуло 10 років, 7 з яких в шлюбі) він чисто розмовляє українською, і моя мова не досконала. Але ми постійно виправляємо один одного і навіть наш син 5р. інколи робить нам зауваження. Тому висновок: варто захотіти і зробити перший крок, а далі маленькими кроками Ви досягнете своєї мети. Тому зичу вам успіху і не бійтеся!

[rawstick.livejournal.com]

Тетяно, у Вас гарна українська мова (судячи з Вашого допису). Вам не варто соромитися її з декількох причин:
1. Ви достатньо добре нею володієте і можете вже самостійно просуватися в її вдосконаленні.
2. Ви можете допомагати іншим поліпшувати їх мову, збагачуючи їх і збагачуючись навзаєм.
3. Якщо Ви в Києві - Ви, більше того, не маєте права розмовляти російською - її там і так через край. Так само спрощеної, вульгарної, зсуржиченої, зшансоненої. І такою вона не цікавить нікого - ні справжніх росіян, ні справжніх українців.
Тому не кремпуйтеся (це таке цікаве западенське слово, яке я вивчив 6 років тому кремпуватися = соромитися) і розмовляйте українською.
Ви навіть не уявляєте яким благословенням, якою оазою в пустелі зросійщення може стати всього декілька Ваших українських фраз! Нещодавно я був в Києві і ... за кілька днів так звик до москальської (бо це не російська, це той самий суржик, тільки з іншого боку), що дівчина, що йшла на зустріч і розмовляла українською з телефоном просто змусила мене зупинитися і заслухатися...

Тому Вам варто почати користуватися українською не тільки тому, що Ви - українка, а також тому, що Ви - патріот. Тому, що Ви хочете вдосконалюватися і напрацьовувати українську словарну базу, тому що Ви хочете пізнавати і вливатися в рідний Вам український мелос. Тому що Ви хочете змінювати навколишнє щодо Вас середовище, роблячи його не змоскальщеним, а направду українським. А також тому, щоби хтось, почувши Вашу українську в натовпі, відчув себе вдома.

Доречі, чи не здається Вам, що той слуга, котрому був довірений один талан, теж був перфекціоністом?

[tanja80.livejournal.com]

Я з Харкова, тут на вулицях почути українську майже неможливо. А суржика аж занадто.

[rawstick.livejournal.com]

Як я Вас розумію.
Але тоді фраза "А також тому, щоби хтось, почувши Вашу українську в натовпі, відчув себе вдома" набуває ще більшої актуальності.
Тетяно, якщо Ви хочете знайти собі виправдання - Ви його знайдете. Я Вам навіть ще одне підкажу: у Харкові зараз не так безпечно розмовляти українською.
Але якщо Ви свідома Українка - Ви не шукатимете виправдання. Ви шукатимете методи, засоби, шляхи ...