Тетяно, у Вас гарна українська мова (судячи з Вашого допису). Вам не варто соромитися її з декількох причин:
1. Ви достатньо добре нею володієте і можете вже самостійно просуватися в її вдосконаленні.
2. Ви можете допомагати іншим поліпшувати їх мову, збагачуючи їх і збагачуючись навзаєм.
3. Якщо Ви в Києві - Ви, більше того, не маєте права розмовляти російською - її там і так через край. Так само спрощеної, вульгарної, зсуржиченої, зшансоненої. І такою вона не цікавить нікого - ні справжніх росіян, ні справжніх українців.
Тому не кремпуйтеся (це таке цікаве западенське слово, яке я вивчив 6 років тому кремпуватися = соромитися) і розмовляйте українською.
Ви навіть не уявляєте яким благословенням, якою оазою в пустелі зросійщення може стати всього декілька Ваших українських фраз! Нещодавно я був в Києві і ... за кілька днів так звик до москальської (бо це не російська, це той самий суржик, тільки з іншого боку), що дівчина, що йшла на зустріч і розмовляла українською з телефоном просто змусила мене зупинитися і заслухатися...

Тому Вам варто почати користуватися українською не тільки тому, що Ви - українка, а також тому, що Ви - патріот. Тому, що Ви хочете вдосконалюватися і напрацьовувати українську словарну базу, тому що Ви хочете пізнавати і вливатися в рідний Вам український мелос. Тому що Ви хочете змінювати навколишнє щодо Вас середовище, роблячи його не змоскальщеним, а направду українським. А також тому, щоби хтось, почувши Вашу українську в натовпі, відчув себе вдома.

Доречі, чи не здається Вам, що той слуга, котрому був довірений один талан, теж був перфекціоністом?